Документи

  • Літопис
  • Декларація

Декларація Львівського Товариства у Києві
Ми, ті, хто визнають себе львів’янами за походженням чи у душі і проживають у Києві, об’єднані щирою любов’ю до Львова та Львівщини і бажанням зберігти традиції та дух Львова у наших серцях, створюємо Львівське товариство з метою підтримувати активне спілкування львів’ян у столиці, берегти і примножувати галицькі традиції у наших сім’ях та самому товаристві.    Товариство не займатиметься справами, що можуть роз’єднати його учасників.    Товариство буде пропагувати, підтримувати і розвивати культурні та економічні здобутки Львова та львів’ян.    Товариство прийматиме у свої ряди тільки людей доброчесних і доброї слави.    Товариство буде підтримувати і допомагати своїм учасникам, а учасники підтримуватимуть і допомагатимуть Товариству і один одному.    Виходячи з усього вищесказаного ми закликаємо всіх, хто визнає наші принципи та Статут, працювати разом з нами.      Гуртуймося, бо ми того варті !

  • Кодекс честі

Кодекс Честі Львiвського Товариства у Києвi<
1. Вчитися думки i дiла свої узгоджувати з голосом совiстi (але щоб той голос чув хоч би ти).
2. Високо нести честь i гiднiсть Львiвщини, дотримуватися норм моралi i людської порядностi (i пам’ятай: хто високо лiтає, той тєжко ходить).
3. Своїми дiями i поведiнкою сприяти пiдвищенню авторитету Товариства. (Вести себе порєдно, по-панськi, же би в мiстi не казали же ти з села).
4. Доброзичливо ставитися до оточуючих, вибачати їх помилки i прорахунки (i не валити в писок за кождим разом).
5. Реально помагати людям дiлами, спрямованими на спiвдружнiсть, розвиток i рiст, бо неможливо рухатись до мети наодинцi, а тiльки разом з iншими. (Йдучi вверх по кар’єрнiй драбинi не тручати iнших, бо пам’ятай – же той може встати).
6. Творити добро та берегти iстину (i не кажи, же Україна тiко в Галичинi, бо за Збручем … теж люди).  
7. Берегти i примножувати традицiї Львiвщини (i поститися в пiст, а не жерти шинку на фуршетах, бо то халява).
8. Як зустрiнеш Львiв’янина в Києвi, то не вiдвертай писок, а признайся до нього i зустрiнь його, як дiти святого Миколая, а як вiн ще попросить допомоги, то допоможи йому i вiддай навiть останню сорочку, бо найдорожче ти все одно залишиш при собi – це честь i гiднiсть Галичанина.
9. Не забувай приїжджати на Львiвщину до жiнки, чи до чоловiка (бо нащо то в Києвi за великi грошi, що вi Львовi задаром).
10. Не кичся дуже же ти українець зi Львова i пам’ятай, що в Києвi теж українцi, тiко вони не всi це знають.
11. Поводь себе гарно i ввiчливо (i не кажи за кождим разом “же би тебе шляк трафив”, бо народжуванiсть в Українi й так падає).
12. Пам’ятати, що дружнi та шанобливi стосунки з оточуючими для людини – це як корiння для дерева. Що глибшими та ширшими вони є, то бiльш мiцно дерево тримається i отримує бiльше життєвих сил. (То пам’ятати найбiльше: же ширший i моцнiший – то найлiпший, бо заки ширший схудне, то худий здохне).    

Життя – це найкращий вчитель.  Любов та толерантнiсть  до людей – це найважча наука.  Давайте допоможемо один одному осягнути її,  бо гуртом i батька добре бити,  навiть коли вiн не Ваш.     
P.S. Текст в дужках – тлумачення по-львiвськи